четверг, 24 декабря 2015 г.
четверг, 17 декабря 2015 г.
среда, 16 декабря 2015 г.
"БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2016" / "BORSCHYK in clay pots in 2016"
13 серпня 2016 року в Лялиній Світлиці, що в Опішні, Полтавщина відбудеться Третій міжнародний гастрономічний фестиваль-квест "БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2016"!!
Чекаємо на ВАС!!!! Окрім 36 різновидів БОРЩУ на ВАС чекає реконструкція весільного обряду по-опішнянськи, майстер-клас із приготування весільного КОРОВАЮ, чесанні Спасової бороди, а ще смаколики стародавньої кухні, як-от: шулики, гречаники, пшоняники. безе...
А ще ....А що ще - завітайте, то й побачите!!
З повагою, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, етнолог, керамолог, к.і.н., фундатор Лялиної Світлиці, організатор та автор ідеї фесту ОЛЕНА ЩЕРБАНЬ
"Миколайчики" харківські / "Mikolajczyk" Kharkiv
15 грудня 2015 напередодні Дня Святого Миколая, новорічних і різдвяних свят Департамент культури і туризму облдержадміністрації та ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» провели майстер клас «Обрядові страви Слобожанщини, тістотворчі традиції напередодні свят» . Майстер-клас з виготовлення «миколайчиків» провела Олена Щербань -кандидат історичних наук,етнолог Харківського історичного музею ім.М. Сумцова.
Приємні миті тістотворіння чудових "миколайчиків" (розміщу на своїй сторінці фотографії на згадку про майстер-клас, який провела Щербань Оленочка - наш коліжаночка і дуже добра господиня Смайлик «smile» в приємній компанії у передчутті новорічних свят). Дякуємо за позитивний настрій і добрі відгуки. А ще окрема подяка надзвичайно красивому і гостинному IRIS art Hotel, директору готелю Дмитру Євгеновичу, директору ресторануМарії і всьому персоналу.
Альтернатива проведению уже стандартных девичников – нашлась)
Новый формат – «Дівич-вечір».
Сегодня мы доказали это на себе и себе. Волшебно-новогоднее настроение в расслабленном состоянии с интересной разношерстной компанией, да еще и под аромат свежеиспеченной выпечки… «Что может быть лучше?», - подумали мы и никак не хотели расходиться после окончания Смачний Майстер-клас із виготовлення "МИКОЛАЙЧИКІВ".
Во время мастер-класса Олена Щербань, старший научный сотрудник научно-методического отдела Харьковского исторического музея Николая Сумцова, кандидат исторических наук, хозяюшка Лялина Світлиця не только умело руководила процессом изготовления «николайчиков» (исконно украинских сладостей, которые заботливые мамы делали ко дню Святого Николая), НО успела поведать и множество интереснейших фактов о пра-пра-пра праздниках в Украине и обрядах Слобожанщины.
Еще много чего о себе, своих корнях, своих традициях мы не знаем.
Еще многих украинских песен предстоит выучить (чтобы подпевать не задумываясьСмайлик «smile» ).
Главное – всё делать с любовью. И вместе.
Тогда «николайчики» получатся с первого раза и у вас.
Отдельно хочется поблагодарить IRIS art HOTEL, с которым мое заочное знакомство состоялось не при столь радостных обстоятельствах (в связи авиакрушением Boeing 777 в Донецкой области). В реальности вы - еще лучше! Спасибо за радушный прием и гостеприимство.
Обрядові страви і напитки слобожанські / Ritual meals and drinks Slobozhanska
16 грудня 2015 року в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбувся обласний семінар для керівників гуртків і студій декоративно-ужиткового мистецтва закладів Харківської області за темою "Обрядова різдвяна їжа". Старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, к.і.н., член Національної спілки краєзнавців України, етнолог Олена Щербань взяла участь у заході, виступивши з доповіддю "Слобожанські обрядові страви та напої"
вторник, 15 декабря 2015 г.
ЛЯЛИНА СВІТЛИЦЯ запрошує на "миколайчики" / Lyalin ROOM invites you to "Mykolaychyky"
4 яйця – відділяємо жовтки від
білків,
1 столову ложку меду змішуємо з
жовтками,
білки зіб’ємо з 400 грамами
цукру
200 грамів маргарину змішуємо з
жовтками з медом і 1 чайною ложкою соди, пачкою ванільного цукру
1 склянку сметани змішуємо зі
склянкою цукру
всі інгредієнти змішуємо,
додаємо борошно поступово –
грамів 500-600
вимішуємо тісто, розкачуємо,
вирізаємо формами
випікаємо, і оздоблюємо збитими
білками по-контуру, бороду, очі, посох і хрестик
Смачних «миколайчиків» і
щасливого свята Миколая
понедельник, 14 декабря 2015 г.
пятница, 11 декабря 2015 г.
четверг, 10 декабря 2015 г.
Страви і напої заможних і бідних
В пісні
дні бували млинці, оладки (ладики), узвар, варений
горох, квасолю, чечевицю, капуста, вареники, галушки і «затірку» (розтирали
борошно, змочене водою, щоб воно перетворилося на маленькі кульки тіста і
варять), квашу (тетерю) (лили теплу
воду в борошно, ставили на піч солодіти, а увечері кидали шматочок печеного
хліба, щоб трохи скисло. На другий день цю рідину варили з вишнями, сливами),
лемішку (клали борошно в чавунчик, ставили на жар і тримали, доки не висохне.
Потім вливали в неї киплячу воду, вимішували і ставили в піч, коли була готова,
мастили маслом). На все це використовували пшеничне борошно. Страви селян з
деякого часу погіршилися, бо неврожаї. Розповсюджено і звичай вживати чай:
заможніші його купували, а бідніші вживали сушений липовий цвіт, м’яту, розу,
полинець.
В багатих борщ, каша чи варена картопля, у свята пироги, млинці, горішки, в
бідних – борщ без м’яса і сала, картопля, хліб ячмінний і житній, урожай проса
– каша просяна. Діти, що ночували в школі всю зиму їли картоплю і хліб. Влітку
– бахчеві. На великі свята борщ з бараниною і пироги з не почищеною картоплею і
салом. Чай селяни пили трав’яний і фруктовий, зібраний навесні. Його варили в
чавунцях і в горщиках, бо не було самоварів.
Селяни готували борщ, квасок,
кашу, куліш, юшку, галушки-рванці і галушки кришені (локшина), затірка, кваша,
путря, кутя, озвар, лемішка, вареники, варили горох, квасолю, чечевицю, їх їли
в юшці і в пирогах, варену і печену картоплю використовували і як начинку на
пироги і вареники. Квасок – страва із квасу і м’яса з приправами, готували
рідко, на великі свята і заговини.
Борщ, каша, картопля – щоденний
селянський харч. Галушки, куліш, затірку, суп готували на сніданок чи на
вечерю. У святкові дні в багатих готували борщ з м’ясом, кашу з маслом, каша
молочна.
Страви
буденні і страви обрядові дещо різнилися інгредієнтами. Для обрядових страв
використовували більше жиру – масла, смальцю, а також м’яса, яєць, молока, цукру,
меду.
Слобожанські народні страви і напитки / Slobozhanska national dishes and drinks
Традиційні страви і напитки слобожанські
Наші предки не були ласунами, та
й слово «десерт» тоді ще не увійшло до моди. Їжу споживали просту, та по
можливості, поживну. Раціон урізноманітнювався поступово, залежно від
кліматичних та географічних умов, рослинного і тваринного світу, складалися
певні традиції, формувалися національні та регіональні кухні.
Видатний слобожанський етнограф Микола Сумцов зазначив: «страва у слобожанина – звичайно борщ з
капустою, буряками, картоплею, заправлений салом, та каша крута, або молочна,
де є коровка, в піст з олією, часом галушки, або шматочки тіста, зварені в
молоці або воді, часом вареники – ті ж галушки, тільки начинені сиром або
вишнями. В свята страва ліпша: пироги з сиром, картоплею, квасолею, вишнями,
книші, перепічки, буханці на маслі з білої питльованої муки. Влітку огірки,
кавуни, дині з хлібом. М’яса їдять мало, і то більш в свята…».
Раціон багатих і бідних селян значно
різнився. Типовими обідніми стравами у м’ясоїд для різних за статками українців
були:
Бідна
родина:
Хліб простий, чорний, часто із
змішаних сортів борошна.
Борщ з буряками, картоплею й
капустою, затовчений або засмажений невеликою кількістю сала, частіше олією.
Каша (здебільшого пшоняна або
гречана) з молоком, рідше з салом. Іноді зовсім не мащена, а полита борщем.
Заможна
родина:
Хліб простий, чорний або сірий із
чистих сортів житнього чи пшеничного борошна.
Борщ з буряками, картоплею й
капустою, сметаною, приготовлений на м’ясній юшці або з м’ясом. Інколи капусняк
із свининою.
Каша з салом чи молоком, часом
каша заварювана (з яйцями і молоком), або й печеня (картопля з м’ясом).
Солодощі в сучасному розумінні
довгий час були відсутні в раціоні. За них правили солодкі каші, мед, патока,
обсмажені шматочки тіста (вергуни), фрукти та ягоди.
У «Описах
Харківського намісництва кінця ХVІІІ
століття» зазначено і про харчування таке: малоросіяни харчувалися краще великоросійського
населення, рідко в кого не було хоч паляниць хоч книшів, житній хліб майже в
усіх ситний і добре пропечений, а невіяного зовсім не знають, а решітний хліб
рідко їдять. Варять смачні страви по два рази в день, на обід і вечерю, і
ніколи пустих щів чи кашиці не буває. Найвживаніша страва – борщ, що вариться
зі свіжого буряка і капусти з різними трав’яними приправами, з просяною крупою,
не на воді, а на сирівці – кислому квасі, бо за кислотою пити не можна, зі
свинячим салом, а в свято – бараняче м’ясо, дворова птиця або й дичина.
На вечерю –
вареники, з пшеничного чи гречаного тіста, а начинка з сиру, їх варять – тому й
вареники. Так само варять юшку з галушками з салом і просяну круту кашу з салом чи з маслом, з додаванням укропу
чи іншої трави. Літом їдять ботвиння, називаючи холодець. Трав багато в їжі – в
городі укроп, петрушка, пастернак, різні салати.
Капусту, буряки
волоські, ріпак, красна капуста, огірки. Дині. Гарбузи, кавуни, кукурудза,
іноді бувала і картопля.
Однією з найулюбленіших страв
слобожанців була кваша, яку готували
з двох частин житнього і однієї частини гречаного борошна, а також невеликої
кількості солоду. Усе це змішували, розводили окропом до густоти рідкого тіста
й ставили на ніч у тепло «для вкисання». Таке кисло-солодке «молоде» тісто
вранці варили в горщику й вживали на сніданок, чи вечерю, а часом як третю
обідню страву.
Поява печених ласощів була
пов’язана із обрядовими святами – весілля, хрестини, поминки і
календарно-релігійними – Різдво, Великдень, Трійця (калачі, книші, пироги, медові
пряники, паски, бублики, вергуни, хрести).
Моя Калита 2015 / My Kalita 2015
Моя Калита 2015 року
Готувала я її так:
три яйця, склянка цукру, 1 пачка сухих дріждів у 1,5 склянки води, ваніль, сухий мак, ложка меду - у тісто! Вимішали, висходилося, ще раз вимішали - тісто - не рідке і дуже м'яке, бо розповзеться. - банку пів-літрову на жаровню - і обплітайте банку тістом - ковбаску сформуйте і поріжте кінчики і згорніть.
среда, 25 ноября 2015 г.
13 грудня, о 12.00 в садибі "Кантрі-Хауз", село ЧЕЧЕЛЕВО, Кременчуцького р-ну в Полтавщині
Круглий стіл " Staycation ("відпочинок вдома")
Захід спрямований на розвиток сільського зеленого туризму, зокрема на формат Staycation ("відпочинок вдома"), на відрождення традицій спільного гуляння-толоки, впровадження принципів локаворського руху, популяризацію Полтавщини, як сприятливого туристичного регіону , центру народної гастрономії та органічної їжі .
Все більшого інтересу в Україні та і у всьому світі набуває формат відпочинку Staycation ("відпочинок вдома" ). Це пов"язано з погіршенням матеріального стану та із загостренням тероризму у світі. І все більше людей не можуть з фінансових причин або просто бояться їхати в далекі подорожі. Але (і що нас радує!) відпочинок в садибах сільського зеленого туризму все більше стає "модним" і користується попитом завдяки популяризації і розвитку цього виду відпочинку..
Ми, команда однодумців і фахівців, фанатів сільського зеленого туризму, маємо чималенький досвід роботи в даному напрямку. Це і щоденно-діючі міні-програми і тематичні фестивалі, майстер-класи, Етносвята і обрядодії - одним словом - гостинність по-полтавськи!
Щиросердно запрошуємо Вас на тематичний круглий стіл та народне гуляння традиційних Андріївських вечорниць, щоб Ви побачили на власні очі і нашу садибку в мальовничому селі Кременчуччини і наші "старання". А ще - відчули неповторну Етноатмосферу традиційних для нашого краю вечорниць, поласували народними стравами та напоями.
ЧЕКАЄМО на ВАС 13 грудня на 12 годину в садибі сільського зеленого туризму "Кантрі-Хауз".
інтерактивний круглий-стіл відбудеться за сприяння та активної участі Уповноваженого представника Спілки сприяння сільського зеленого туризму в Полтавській області, етнолога, провідного популяризатора української традиційної культури Полтавщини, фундатрки ЕкоагроСадибки-музею "Лялина Світлиця", к.і.н. Олени Щербань.
Прохання зателефонувати за номером 067 771 38 55 і сповістити про своє рішення щодо участі.
Дякуємо за розуміння.
Надія Михайлова - фундаторка і власниця -Country House (Кантрі Хауз- заміський кластер-дім сільського зеленого туризму, правдивої їжі, органік-товарів ,етно-просвітництва та еко-освіти і відпочинку -Полтавська обл, Кременчуцький р-н,с.Чечелеве,вул.Лугова, 3)
Для приготування печатних медових пряників наші прабабусі брали дві склянки гречаного меду, ½ кг білого борошна, одну чайну ложку соди. Гречаний мед розігрівали на водяній бані до кипіння, поступово додаючи пшеничне борошно та соду, розтирали, щоб не утворювались грудки та знімали з вогню. Потім дерев`яною ложкою збивали тісто до однорідної маси. Коли ж тісто починало «плисти», цебто ставало м`яким, наші прабабусі накривали його вишиваним рушником, щоб воно не пересохло та ставили його у прохолодне місце на 20-30 хвилин. Відстояне медове тісто руками розділяли на шматки, скачували їх у балабушки, а потім розплескували у коржі завтовшки з палець. Брали дерев`яну липову форму у вигляді «рибки», «вершника» чи «лева» та притрусивши її зверху борошном клали один із коржів зверху у виїмку форми та міцно-міцно заштовхували кулаками медове тісто до форми, тобто «запечатували»! Зайве тісто з дошки обрізали ножем. Потім перевертали на долоню форму та клали готовий «Миколайчик» на деко. За тим випікали в гарячій печі української хати до рум`яно-золотавого відтінку. Стежили щоб не перепеклось.
Випечені «Миколайчики» діставали з печі та мастили зверху медом.
В наш час «Миколайчики» оздоблюють ще й глазур`ю. Для приготування глазурі береться одна склянка цукрової пудри та один яєчний білок. Для «засмачення» глазурі можна додати пів чайної ложки лимонного соку.
Саме за таким рецептом на «Мамаєвій Слободі» виготовляються печатні медівники «Миколайчики». Традиційно в Україні медівники мали різноманітний вигляд. Майстер різьбяр брав липову дошку та дбайливо вирізав із неї форму для печатного пряника медівника. Форми були різноманітного вигляду, це залежало від смаку, настрою та бажання замовника.
Таким чином форма для печатного пряника могла бути у вигляді коня, з фігурою лева, із зображенням Юрія Переможця верхи на коні. Були також пряники у вигляді міфічний істот, але найпоширенішими були печатні медівники у вигляді рибки-карасика. Українські різьбярі в XVI-XVIII ст.., цебто в козацьку добу, найчастіше виготовляли форму у вигляді риби. Це тому, що Запорозькі козаки були православними лицарями, а риба - один з найперших і найдавніших християнських символів. Грецькою мовою риба це Іхфіс (Ίχθύς — авт.), тобто, перші літери словосполучення «Ісус Христос Син Божий Спаситель». Тобто зображення риби, це був символ, за яким впізнавали один одного перші християни. До того ж, перші апостоли були рибалками і Христос казав, що вони будуть ловцями людей…
Саме тому, продовжуючи традиції наших прадідів Запорозьких козаків, в печах українських хат на території «Мамаєвої Слободи» за давнім рецептом випікаються печатні медівники «Миколайчики» у вигляді рибки-карасика. Ці ж печатні медівники «Миколайчики» у вигляді рибки і будуть кластись до подарунків дітлахам. Рибки є різного розміру: від маленьких і до великих. Також майстри-різьбярі виготовили в липових дошках форми у вигляді левів, коней, а також із написом «Мамаєва Слобода». Сподіваємось, що діти, котрі прийдуть до «Головної Резиденції Святого Миколая» впродовж року були слухняними, а відтак отримають у подарунок від Миколая багато цікавих дрібничок, серед яких і буде печатний медовий пряник «Миколайчик».
среда, 11 ноября 2015 г.
Сільський зелений туризм / Green rural tourism
Вкотре захотілося нагадати Вам про те, що я бачу перспективу розвитку сільського зеленого туризму і в Полтавщині і в Харківщині і в Сумщині, і в Україні загалом, в тому, що розвивати ми мусимо його на базі культурно-природної бази МІСЦЕВОСТІ, в якій живемо і працюємо!!!! це дійсно наша "фішка" - наша САМІСТЬ!!
Це те, чого ні в кого немає. Немає абсолютно ніякого сенсу повторювати за кимось в архітектурі, назві, гастрономії, звичаях, ремеслах.... - Є ВСЕ СВОЄ. Місцеві люди підкажуть, розкажуть, покажуть. Саме оці "родзиночки" приваблюватимуть туриста. Не робіть із своїх потенційно унікальних зелених садиб мережу ідентичних один одному "макдональдсів".
вторник, 10 ноября 2015 г.
четверг, 22 октября 2015 г.
БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2015 / BORSCHYK in crock 2015
ЕкоАгро Зелена Садибка салон-студія «Лялина Світлиця» вул. Партизанська, 19, ОПІШНЯ, Полтавщина 066 18 45 061
РЕЦЕПТИ ОРИГІНАЛЬНИХ БОРЩІВ
від переможниць ПЕРШОГО всеукраїнського гастрономічного НАРОДНОГО фестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» 2014
16 серпня 2014 року Учасниці готували по три різновиди БОРЩУ в трьох глиняних горщиках одночасно:
1. Борщ скоромний (з м’ясцем, звичний для родини даної учасниці, в чомусь «удосконалений» господинею);
2. Борщ пісний (такий, що готують для родини часто);
3. Борщ особливий (за маминою, свекрушиною, бабусиною, тобто апробованою часом, технологією приготування).
СЕКРЕТ СМАЧНОГО БОРЩУ - ГОТУВАТИ ЙОГО В ДОБРОМУ ГУМОРІ!!!
Піщаленко (у дівоцтві - Рокита) Катерина Іванівна, 1957 р.н., у селі Глинське Зіньківського району (нині проживає у селі Глинське, Зіньківського району, Полтавщина) перемогла, приготувавши:
1. Борщ із ребром Глинський (відварити жирненьке ребро свинини, додати дрібно кришену картоплю, тушений червоний буряк, окремо підсмажити на салі цибулю, моркву, дрібно кришені помідори, перець солодкий, наприкінці додати капусту, зелень, сіль, перець гіркий та часничок).
2. Борщ із щукою (підсмажити шматочками порізану щуку, додати її у відвар з квасолі, картоплі, бурячка, додати капусту, засмажку на олії з цибулі, моркви, помідорів, зелені, посолити і додати перець гіркий за смаком).
3. Борщ зелений із куркою (зварити смачний бульйон з домашньої курочки, додати картопельку, моркву, тушені помідори, засмажку з цибулі на салі, додати капусту,сметану, варені яйця, багато зелені, сіль, перець гіркий).
Правденко (у дівоцтві - Мокляк) Любов Тимофіївна, 1937 р.н., у селі Малі Будища Зіньківського району (нині проживає в селі Попівка, Зіньківського району, Полтавщина) перемогла, приготувавши:
1. Борщ із ребром Попівський (зварити свинину і ребро, додати підсмажений червоний буряк, картоплю, моркву, засмажку з цибулі, моркви, часнику, помідорів на салі, капустку, зелень, сіль, перець гіркий, часник).
2. Борщ червоний з грушками (зварити сухі, прокопчені груші і квасолю, додати кришений кубиками буряк, моркву, картоплю, помідори та капусту, заправити підсмаженою цибулею, додати зелень, сіль, цукор, перець гіркий).
3. Борщ із клубникою (зварити м’ясце, додати картопельку, буряк, додати смажені окремо цибулю, моркву, помідори, варені яйця, затовкти салом, додати зелень, сіль, перець і клубнику).
З повагою і вдячністю, Олена Щербань, куратор – етнолог, керамолог, кандидат історичних наук, дослідниця традицій використання глиняного посуду в культурі харчування українців, провідний популяризатор традиційної культури Полтавщини
+38066 18 45 061,
Листи пишіть, будь-ласка, на адресу: shcherbanjov@ukr.net
Фото-відео майстер-класи тут:
http://olenasunny.blogspot.com/
среда, 21 октября 2015 г.
вторник, 29 сентября 2015 г.
понедельник, 28 сентября 2015 г.
http://lovecook.me/3831
Ореховые рулетики
Категория: Выпечка
Ингредиенты:
Для теста:
— 1 ст. кефира
— 250 грамм маргарина
— 3 ст. муки
— 1 ч.л. соды
— 1 ч.л. соли
Для начинки:
Для теста:
— 1 ст. кефира
— 250 грамм маргарина
— 3 ст. муки
— 1 ч.л. соды
— 1 ч.л. соли
Для начинки:
Булгур у мультиварці / Bulgur in multyvartsi
Подписаться на:
Сообщения (Atom)