ПОЖИВКА по-нашому / POZHYVKA in our

Наші страви:

Чого не їли предки наші? / Why not eaten our ancestors?

Шпундра, тетеря, верещака, соломаха, щерба, хляки, лемішка, шулики та загреби, варенуха, запіканка, чикилдиха, вергуни...... 

Приготуємо на Різдво???

Наша КАЛИТА - медом облита / Our COLITIS - doused with honey

13 грудня 2015 року в садибі сільського зеленого туризму Кантрі Хауз Надії Михайлової відсвяткували Андріївські вечорниці з КАЛИТОЮ, як годиться.

"БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2016" / "BORSCHYK in clay pots in 2016"

13 серпня 2016 року в Лялиній Світлиці, що в Опішні, Полтавщина відбудеться Третій міжнародний гастрономічний фестиваль-квест "БОРЩИК у глиняному ГОРЩИКУ 2016"!!

Чекаємо на ВАС!!!! Окрім 36 різновидів БОРЩУ на ВАС чекає реконструкція весільного обряду по-опішнянськи, майстер-клас із приготування весільного КОРОВАЮ, чесанні Спасової бороди, а ще смаколики стародавньої кухні, як-от: шулики, гречаники, пшоняники. безе...

А ще ....
А що ще - завітайте, то й побачите!!
З повагою, провідний популяризатор української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, етнолог, керамолог, к.і.н., фундатор Лялиної Світлиці, організатор та автор ідеї фесту ОЛЕНА ЩЕРБАНЬ

"Миколайчики" харківські / "Mikolajczyk" Kharkiv

15 грудня 2015 напередодні Дня Святого Миколая, новорічних і різдвяних свят Департамент культури і туризму облдержадміністрації та ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» провели майстер клас «Обрядові страви Слобожанщини, тістотворчі традиції напередодні свят» . Майстер-клас з виготовлення «миколайчиків» провела Олена Щербань -кандидат історичних наук,етнолог Харківського історичного музею ім.М. Сумцова. 

Приємні миті тістотворіння чудових "миколайчиків" (розміщу на своїй сторінці фотографії на згадку про майстер-клас, який провела Щербань Оленочка - наш коліжаночка і дуже добра господиня Смайлик «smile» в приємній компанії у передчутті новорічних свят). Дякуємо за позитивний настрій і добрі відгуки. А ще окрема подяка надзвичайно красивому і гостинному IRIS art Hotel, директору готелю Дмитру Євгеновичу, директору ресторануМарії і всьому персоналу.

Альтернатива проведению уже стандартных девичников – нашлась) 

Новый формат – «Дівич-вечір».

Сегодня мы доказали это на себе и себе. Волшебно-новогоднее настроение в расслабленном состоянии с интересной разношерстной компанией, да еще и под аромат свежеиспеченной выпечки… «Что может быть лучше?», - подумали мы и никак не хотели расходиться после окончания Смачний Майстер-клас із виготовлення "МИКОЛАЙЧИКІВ".

Во время мастер-класса Олена Щербань, старший научный сотрудник научно-методического отдела Харьковского исторического музея Николая Сумцова, кандидат исторических наук, хозяюшка Лялина Світлиця не только умело руководила процессом изготовления «николайчиков» (исконно украинских сладостей, которые заботливые мамы делали ко дню Святого Николая), НО успела поведать и множество интереснейших фактов о пра-пра-пра праздниках в Украине и обрядах Слобожанщины.

Еще много чего о себе, своих корнях, своих традициях мы не знаем. 

Еще многих украинских песен предстоит выучить (чтобы подпевать не задумываясьСмайлик «smile» ).

Главное – всё делать с любовью. И вместе. 

Тогда «николайчики» получатся с первого раза и у вас.

Отдельно хочется поблагодарить IRIS art HOTEL, с которым мое заочное знакомство состоялось не при столь радостных обстоятельствах (в связи авиакрушением Boeing 777 в Донецкой области). В реальности вы - еще лучше! Спасибо за радушный прием и гостеприимство.

Обрядові страви і напитки слобожанські / Ritual meals and drinks Slobozhanska

16 грудня 2015 року в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбувся обласний семінар для керівників гуртків і студій декоративно-ужиткового мистецтва закладів Харківської області за темою "Обрядова різдвяна їжа". Старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, к.і.н., член Національної спілки краєзнавців України, етнолог Олена Щербань взяла участь у заході, виступивши з доповіддю "Слобожанські обрядові страви та напої" 

ЛЯЛИНА СВІТЛИЦЯ запрошує на "миколайчики" / Lyalin ROOM invites you to "Mykolaychyky"

Обрядове печиво «миколайчики», що випікається напередодні 19 грудня, свята Миколая: 

4 яйця – відділяємо жовтки від білків,

1 столову ложку меду змішуємо з жовтками,

білки зіб’ємо з 400 грамами цукру

200 грамів маргарину змішуємо з жовтками з медом і 1 чайною ложкою соди, пачкою ванільного цукру

1 склянку сметани змішуємо зі склянкою цукру

всі інгредієнти змішуємо,

додаємо борошно поступово – грамів 500-600

вимішуємо тісто, розкачуємо, вирізаємо формами

випікаємо, і оздоблюємо збитими білками по-контуру, бороду, очі, посох і хрестик

Смачних «миколайчиків» і щасливого свята Миколая

ТРАДИЦІЇ коровайного обряду по-опішнянськи / TRADITIONS korovaynoho ceremony in Opishnyanska

„Наварила кисіль, на п’ятнадцять неділь.

Стій, милий, не вмирай,

Киселику дожидай...”

Страви і напої заможних і бідних 

В пісні дні бували млинці, оладки (ладики), узвар, варений горох, квасолю, чечевицю, капуста, вареники, галушки і «затірку» (розтирали борошно, змочене водою, щоб воно перетворилося на маленькі кульки тіста і варять), квашу (тетерю) (лили теплу воду в борошно, ставили на піч солодіти, а увечері кидали шматочок печеного хліба, щоб трохи скисло. На другий день цю рідину варили з вишнями, сливами), лемішку (клали борошно в чавунчик, ставили на жар і тримали, доки не висохне. Потім вливали в неї киплячу воду, вимішували і ставили в піч, коли була готова, мастили маслом). На все це використовували пшеничне борошно. Страви селян з деякого часу погіршилися, бо неврожаї. Розповсюджено і звичай вживати чай: заможніші його купували, а бідніші вживали сушений липовий цвіт, м’яту, розу, полинець.

В багатих борщ, каша чи варена картопля, у свята пироги, млинці, горішки, в бідних – борщ без м’яса і сала, картопля, хліб ячмінний і житній, урожай проса – каша просяна. Діти, що ночували в школі всю зиму їли картоплю і хліб. Влітку – бахчеві. На великі свята борщ з бараниною і пироги з не почищеною картоплею і салом. Чай селяни пили трав’яний і фруктовий, зібраний навесні. Його варили в чавунцях і в горщиках, бо не було самоварів.

Селяни готували борщ, квасок, кашу, куліш, юшку, галушки-рванці і галушки кришені (локшина), затірка, кваша, путря, кутя, озвар, лемішка, вареники, варили горох, квасолю, чечевицю, їх їли в юшці і в пирогах, варену і печену картоплю використовували і як начинку на пироги і вареники. Квасок – страва із квасу і м’яса з приправами, готували рідко, на великі свята і заговини.

Борщ, каша, картопля – щоденний селянський харч. Галушки, куліш, затірку, суп готували на сніданок чи на вечерю. У святкові дні в багатих готували борщ з м’ясом, кашу з маслом, каша молочна.

Страви буденні і страви обрядові дещо різнилися інгредієнтами. Для обрядових страв використовували більше жиру – масла, смальцю, а також м’яса, яєць, молока, цукру, меду.

Слобожанські народні страви і напитки / Slobozhanska national dishes and drinks

Традиційні страви і напитки слобожанські 

Наші предки не були ласунами, та й слово «десерт» тоді ще не увійшло до моди. Їжу споживали просту, та по можливості, поживну. Раціон урізноманітнювався поступово, залежно від кліматичних та географічних умов, рослинного і тваринного світу, складалися певні традиції, формувалися національні та регіональні кухні.

Видатний слобожанський етнограф Микола Сумцов зазначив: «страва у слобожанина – звичайно борщ з капустою, буряками, картоплею, заправлений салом, та каша крута, або молочна, де є коровка, в піст з олією, часом галушки, або шматочки тіста, зварені в молоці або воді, часом вареники – ті ж галушки, тільки начинені сиром або вишнями. В свята страва ліпша: пироги з сиром, картоплею, квасолею, вишнями, книші, перепічки, буханці на маслі з білої питльованої муки. Влітку огірки, кавуни, дині з хлібом. М’яса їдять мало, і то більш в свята…».

Раціон багатих і бідних селян значно різнився. Типовими обідніми стравами у м’ясоїд для різних за статками українців були:

Бідна родина:

Хліб простий, чорний, часто із змішаних сортів борошна.

Борщ з буряками, картоплею й капустою, затовчений або засмажений невеликою кількістю сала, частіше олією.

Каша (здебільшого пшоняна або гречана) з молоком, рідше з салом. Іноді зовсім не мащена, а полита борщем.

Заможна родина:

Хліб простий, чорний або сірий із чистих сортів житнього чи пшеничного борошна.

Борщ з буряками, картоплею й капустою, сметаною, приготовлений на м’ясній юшці або з м’ясом. Інколи капусняк із свининою.

Каша з салом чи молоком, часом каша заварювана (з яйцями і молоком), або й печеня (картопля з м’ясом).

Солодощі в сучасному розумінні довгий час були відсутні в раціоні. За них правили солодкі каші, мед, патока, обсмажені шматочки тіста (вергуни), фрукти та ягоди.

У «Описах Харківського намісництва кінця ХVІІІ століття» зазначено і про харчування таке: малоросіяни харчувалися краще великоросійського населення, рідко в кого не було хоч паляниць хоч книшів, житній хліб майже в усіх ситний і добре пропечений, а невіяного зовсім не знають, а решітний хліб рідко їдять. Варять смачні страви по два рази в день, на обід і вечерю, і ніколи пустих щів чи кашиці не буває. Найвживаніша страва – борщ, що вариться зі свіжого буряка і капусти з різними трав’яними приправами, з просяною крупою, не на воді, а на сирівці – кислому квасі, бо за кислотою пити не можна, зі свинячим салом, а в свято – бараняче м’ясо, дворова птиця або й дичина.

На вечерю – вареники, з пшеничного чи гречаного тіста, а начинка з сиру, їх варять – тому й вареники. Так само варять юшку з галушками з салом і просяну круту  кашу з салом чи з маслом, з додаванням укропу чи іншої трави. Літом їдять ботвиння, називаючи холодець. Трав багато в їжі – в городі укроп, петрушка, пастернак, різні салати.

Капусту, буряки волоські, ріпак, красна капуста, огірки. Дині. Гарбузи, кавуни, кукурудза, іноді бувала і картопля.

Однією з найулюбленіших страв слобожанців була кваша, яку готували з двох частин житнього і однієї частини гречаного борошна, а також невеликої кількості солоду. Усе це змішували, розводили окропом до густоти рідкого тіста й ставили на ніч у тепло «для вкисання». Таке кисло-солодке «молоде» тісто вранці варили в горщику й вживали на сніданок, чи вечерю, а часом як третю обідню страву.

Поява печених ласощів була пов’язана із обрядовими святами – весілля, хрестини, поминки і календарно-релігійними – Різдво, Великдень, Трійця (калачі, книші, пироги, медові пряники, паски, бублики, вергуни, хрести).

Моя Калита 2015 / My Kalita 2015

Моя Калита 2015 року

Готувала я її так: 

три яйця, склянка цукру, 1 пачка сухих дріждів у 1,5 склянки води, ваніль, сухий мак, ложка меду - у тісто! Вимішали, висходилося, ще раз вимішали - тісто - не рідке і дуже м'яке, бо розповзеться. - банку пів-літрову на жаровню - і обплітайте банку тістом - ковбаску сформуйте і поріжте кінчики і згорніть.

Що готуємо на Святвечір 2016? / What's cooking on Christmas Eve 2016?

Святвечоровернє меню: 

Кутя з пшениці, Книші, Узвар, Драглі з риби, Вушка з грибами, Квашена капуста, Овочі квашені (помідори, огірки, яблука, капуста), Борщ полтавський з квасолею і рибкою, Голубці пісні, Січеники з риби, Вареники з капустою, Гречаники, Печеня по-козацьки, Пиріжки з сухими грушами.