Майстер-клас від Олени Щербань із виготовлення прикрас для весільного КОРОВАЮ / Master class from Helen of Shcherban Wedding decorations loaf

«Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» 

У рамках авторського проекту Олени Щербань «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» 17 квітня 2016 року о 14.00 в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбудеться інтерактивний захід у супроводі унікальної Етнолекції та майстер-класу «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти». Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних та кабінетних досліджень, вишукую будь-які можливості взяти майстер-класи в народних майстринь, зокрема із виготовлення весільних короваїв та прикрас до них. Це – жіноче рукоМИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся....

Що навчилася – ділюся. ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!! А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ та власноруч виготовити прикраси на коровай.<br />Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!! <br />Музейний інтерактивний захід розрахований для різновікової аудиторії, передбачена демонстрація унікальних фотоматеріалів із власного наукового фотоархіву. Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, провідний популяризатор-експерт української традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, етнолог, к.і.н. Олена Щербань

ЖАЙВОРОНКИ на Сорочини, Сорок Святих для дітей / Lark on Sorochin, Forty Holy Child

ЖАЙВОРОНКИ з пшеничного тіста на СОРОЧИНИ / Lark of wheat dough Sorochin

Етнолог Олена Щербань

Сьогодні, 22 березня 2016 року – «Сорок святих», в народі - Сорочини – в цей день пекли з пшеничного тіста жайворонків, оскільки до цього часу прилітали перші провісники весни. Підмічали, що птаха наносить сорок паличок у гніздо. Жайворонків пекли в кожній родині і окремими особами на продаж. 

В Куп’янщині, напікши жайворонків, «розносять їх по хатах, щоб гуси паслися краще, щоб не псувалися яйця, щоб добре виводилися всі молоді гусята» (Иванов П. Жизнь и поверья). 

Серед жайворонків, що робилися в першій половині 1920-х років у Харкові та губернії на продаж зустрічалися жайворонки, виготовлені з пшеничного борошна, середні, вершків 2,5 завдовжки і понад ½ вершків завширшки, маленькі – трохи більші 1 вершка завдовжки або плескуваті, або високі – біля 1 вершка заввишки. На голові в них видавалися гребінці, іноді пофарбовані червоною фарбою спереду і на хвості. Іноді тісто для жайворонків, розкочували валком, один кінець якого розрізали ножем, мов хвіст у птахи, а на другому кінці робили голову з чубчиком і дзьобом. Замість очей – горошинку перцю. Крила робили із іншого шматка тіста, розкачавши так само його валком. Ним обводили голову, перехрещували на спині й розрізували кінці, мов пір’я. Р.Данковська подала відомості й про те, що на Курщині в день сорока святих пекли жайворонків, що сиділи на спині в інших птахів – куликів. У обряді закликання їх брали участь діти з 5 до 15-16 років. Поховавши їх в солому, діти бігали навколо неї і приспівували. Іноді діти із цими жайворонками ходили вулицею і співали веснянки («пісь, пісь, пісь – покинь сани – візьми віз»), бігали із ними на городи, зустрічати весну, що повинно магічно допомагати танути снігові, а з другого боку – відзначало метеорологічну спостережливість народу, бо коли прилетять жайворонки, треба було ждати відлиги й лагодити вози(Данковська, 1926).

В українській слободі Новостріївці Курської губернії Гайворонського повіту, а також Куп’янщині, вони мали форму пташки, тісто для них, виготовлене з пшеничного борошна, розкочувалося валком 3 см завтовшки. Далі з нього зв’язували вузол ближче до якогось одного кінця. Менша частина тістяного валочка, що виходила з вузла - ставала голівонькою жайворонка, а більша була хвостом. Сам вузол був за тулуб. На голові робили дзьоб, витягнувши шматочок тіста і повздовжній (від дзьоба до тулуба) або поперечний гребінець (прищіпуючи тісто на голові). Де мали б бути очі – встромляли зернятка чорнушки, або рідше перець чи шматочки сушеної груші, порічки, калини. Хвіст здебільшого залишився таким, яким він виходив із вузла, іноді розплескувався й розрізувався з країв на смужечки.

До українських хліборобських обрядів відносяться печива голубці, жайворонки, галопи, сорочачі вушка, виображення хліборобського знаряддя, як плуги, борони, хрести (хрестці), драбинки, коржі, пироги, пампушки, шулики, калачі.

Качана каша від Олени Щербань / Plug porridge from Helena Shcherban

Качана каша, крупи, крупці - обрядова (весільна та на похрестини) страва кількох районів Полтавської області. Етнолог Олена Щербань

Весняні обрядові слобожанські ХЛІБИ / The spring ritual bread Slobozhanska

Авторський музейний захід Олени Щербань / Author Olena Shcherban museum event

13 березня 2016 року в Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова відбудеться унікальний інтерактивний ЕтноЗахід "Весняні обрядові слобожанські хліби» в рамках авторського проекту етнолога Олени Щербань «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо". 

Оскільки хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ – від народження до останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому регіоні випікали особливі його види. Нашим гостям ми запропонуємо взяти участь у обговоренні тістотворчих традицій слобожанського краю, семантики та символізму хлібних місцевих виробів, що виготовлялися саме навесні. Зокрема ознайомимося із забутими технологією і рецептурою приготування слобожанських "жайворонків", "хрестів", колись знаменитих, на усіх харківських і не тільки ярмарках, боромлянських бубликів, а ще слащонів, книшів, пасок, мандриків, гречаників, голубців, галопів, сорочачих вушок, драбинок, коржів... За доброю традицією, на Вас очікує майстер-клас із виготовлення обрядових "жайворонків". Під час заходу буде використано рідкісні авторські фото і матеріали польових етнографічних експедицій з особистого наукового архіву. Проводить старший науковий співробітник науково-методичного відділу Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, етнолог, провідний популяризатор українських традицій Полтавщини, Харківщини та Сумщини, кандидат історичних наук Олена Щербань.

Про глиняний посуд розповідаю на Полтавському обласному телеканалі "Лтава" / About earthen tell the Poltava regional TV channel "Ltava

Вудженина

М'ясо, приготоване шляхом копчення в димарі, чи над вогнищем - називають вудженим, вуджениною

Весільні обрядові хліби / Wedding ceremonies bread

Бабський тиждень у Галушківці, 8 березня 2016 року / Womanish week Lashkivtsi, March 8, 2016

Доброго дня, Олено! Спасибі, що прийняли в коло друзів :)). Хочу подякувати від усієї душі за вчорашнє свято, Ви неперевершені!!! Дуже помітно, що Ви з Полтави, це місто дійсно душа України, втілення її культури - і саме це Ви й випромінюєте . Бажаю Вам всього найкращого! Вам би власний цикл передач на телебаченні вести за Вашою тематикою - чи, може, вже є такий?

Ольга Кузьміна 

 

Жайворонки / Larks

У Масляну неділю традиційно випікали пташечок із тіста - жайворонків. З ними бігали діти по вулицях і закликали Весну. Жайворонків зберігали до 22 березня - свята Сорока святих, замотавши в хустинку - аби їх крильця не змерзли.

Масляна СЕРЕДА / Oil WEDNESDAY

З понеділка, 7 березня 2016 року, почався Колодій, Масляний тиждень, Бабський тиждень, Сирний тиждень, Пущення, Запусти. Вже сьогодні - Масляна середа, сподіваюся, ВАРЕНИКИ з сиром, МЛИНЦІ та МАНДРИКИ з маслом - добре смакують?? Цей тиждень, за традицією, годиться провести весело і смачно, аби цілий рік нудьга не нападала.