Цьогоріч наша різдвяна кутя вдалася смачною - 

предуже смачною

Я готую кутю так: перехрестилася, прочитала "Отче наш..", помила гарненько зерничко заздалегідь підготоване на кутю - тільки пшениця (не рис), добре і яра, добре і озима, зварила так, щоб горщик (каструлька) вповні була, з верхом - з добром щоб всенький рік бути. Варю, слідкую. щоб не пересохла і не занадто вогкою вдалася кутя. Трохи охолоне - медку-солодку додаю - він всотається в зернинки - смачно-смачно буде. Пшеничка стає прозорою і золотавою. Додаю розтертий з цукром мак (маку щедро, майже навпіл з кутею), горіхів волоських порібнених і не дуже, родзинок темних і світлих, сливок сушених без кісточок (тільки в Опішні такі є) і  все - одразу куштую. Дуже люблю кутю.

Підготовка до Різдва за усіма правилами / Preparing for Christmas with all the rules

Українські традиції та Різдво. Рецепт куті і узвару http://mmgp.ru.u-news.org.ua/281-ukrayinsk-tradicyi-ta-rzdvo-recept-kut-uzvaru.html

Кожна господиня повинна знати, що і як готувати на Різдво. Адже за давньою українською традицією готувалися до великого свята заздалегідь і відповідально.
Багато молодих господинь не знають зараз, що говорить про це традиція. Які страви готувати на Різдво і як правильно їх подавати, адже немаловажну роль у цьому святкуванні грають історичні обряди.
Не слід плутати вечерю, приготовану на Святий вечір і сімейну вечерю на Різдво Христове.
Отже, в чому ж різниця?
На Святий вечір (6 січня - Святвечір) готують 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусняк, рибні страви, пісний борщ з грибами, вареники з капустою, гречану кашу, голубці з рисом, пісні млинці, гриби, пироги. Після вечері, яка зазвичай триває 3-4 години, кутю та деякі інші страви не прибирали, а залишали для духів.
Святвечір - вечірня трапеза напередодні Різдва, що супроводжується багатьма традиціями і обрядами. У Різдвяний святвечір церква приписувала суворий піст до вечірнього богослужіння, і в цей день це перша трапеза, якою закінчується передріздвяний піст. За традицією вона починається з появою першої зірки, в пам'ять Віфлеємської зірки.
Варили кутю з пшениці, кукурудзи, рису, обдирного ячменю. Приправляли медом, маком, конопляною, соняшниковою або іншою олією. Зерно було символом життя, а мед або солодка приправа означали солодкість благ майбутнього блаженного життя.